Чи пам’ятаєте Ви традиційні перукарні (理髮廳) раннього Тайваню?
Спосіб миття волосся в тих перукарнях був вельми своєрідним.
Окрім стрижки, існували різні послуги, як-от гоління та догляд за обличчям.
І головне полягало в тому, що, сидячи, можна було отримати миття волосся з масажем шкіри голови, плечей і шиї.
Уже одна стрижка давала змогу скористатися цією послугою високого рівня, тож співвідношення якості та ціни було відмінним.
Це дуже нагадувало сьогоднішнє миття волосся у в’єтнамському стилі.
І такі перукарні тайванського стилю залишаються своєрідним культурним спогадом для багатьох людей на Тайвані.
(Чи не виказую я цим свій вік, сама того не бажаючи?)
У будь-якому разі, коли йдеться про масаж (按摩),
на Тайвані є також чимало вулиць масажу.
Там вишикувані заклади масажу найрізноманітніших видів.
Є масаж у майстрів з порушенням зору (視障按摩), масаж ніг, масаж з олією, тайський масаж та інші форми.
По суті, кожен може обрати масаж за своїм смаком, щоб зняти напругу.
А причина, чому сьогодні існує стільки закладів масажу, може бути пов’язана з однією-єдиною заявою про конституційне тлумачення (釋憲).
Коли Тайвань у 1980 році проголосив і ввів у дію Закон про добробут осіб з інвалідністю (殘障福利法),
насправді лише особи з порушенням зору (視障者) могли займатися професією масажу (按摩業).
Особі без порушення зору (非視障者) займатися цією професією було незаконно.
Цей закон зберігався до 2003 року; тоді пан Лінь, який вів перукарню,
найняв двох працівників без порушення зору для послуг миття волосся та масажу, і поліція це виявила.
За тодішнім правом на пана Ліня та цих працівників було накладено адміністративний штраф (罰鍰) у розмірі відповідно 40.000 TWD, 10.000 TWD і 20.000 TWD (新臺幣).
Пан Лінь визнав цю санкцію вельми несправедливою і подав заяву про конституційне тлумачення.
На Тайвані
особи з порушенням зору стикаються з багатьма перешкодами у зростанні, діяльності, навчанні та освіті, серед іншого,
а професії, якими вони можуть займатися, вельми обмежені.
Саме тому тодішній законодавець, щоб захистити осіб з порушенням зору, які перебували в слабшому становищі,
розробив закон, який захищав зайнятість і право на існування (生存權) осіб з порушенням зору.
Проте з плином часу та розширенням споживчого ринку
з’явилася думка, що захист лише прав осіб з порушенням зору надмірно обмежує право на працю осіб без порушення зору.
У дискусії про професійні права осіб із порушенням зору та без нього виникло чимало протилежних думок.
Наприклад, запитували, чи писане правило, яке дозволяло займатися масажем лише особам з порушенням зору, не є дискримінацією осіб без порушення зору,
і ставили під сумнів, чи це правило справді сприяло захисту зайнятості та засобів існування осіб з порушенням зору.
Зрештою судді Конституційного суду (大法官) визнали неконституційною (違憲) норму, яка дозволяла займатися професією масажу лише особам з порушенням зору.
Для порівняння: у деяких країнах — зокрема в Кореї, де чимало осіб з порушенням зору заробляють на життя масажем, —
як правило, лише особи з порушенням зору, які отримали кваліфікаційний сертифікат, можуть займатися професією масажу.
Справді, уряд Кореї свого часу почав видавати сертифікати масажу також особам без порушення зору,
і чимало осіб з порушенням зору, побоюючись втратити засіб існування, організували інтенсивні протести.
На цей час Корея й надалі дозволяє займатися професією масажу лише особам з порушенням зору, які мають кваліфікацію,
і якщо хтось без цієї кваліфікації отримує плату за масаж від іншої особи,
за корейським Законом про медичні послуги (醫療法) може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років.
Якщо особа без порушення зору веде масажний заклад, може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років.
Це показує, що кожна країна обирає різні підходи для захисту прав і інтересів різних груп.
Захист прав і інтересів кожної групи безперервно змінюється з часом,
і законодавець намагається знайти відносно збалансоване рішення для розв’язання конфлікту інтересів.
Сьогодні чимало людей обирають масаж, щоб зняти напругу,
але в цьому процесі безперервно трапляються випадки сексуального домагання (性騷擾) або непристойних дій (猥褻).
Те, що спочатку було лише отриманням масажу для зняття напруги,
може стати травмою на все життя, якщо особа зазнає сексуального домагання.
Якщо під час масажу на Тайвані Ви відчуваєте дискомфорт або щось дивне,
негайно повідомте про це або попросіть зупинитися, щоб захистити себе.
Якщо Ви вважаєте, що зазнали сексуального домагання,
зверніться до поліцейської дільниці разом із надійним другом або з адвокатом на Тайвані (律師), щоб подати заяву.
